"Впровадження у навчально-виховний процес педагогіки співробітництва в умовах традиційного, дистанційного та змішаного навчання"

Розбудова демократичної Української держави передбачає посилення ролі педагогічної і психологічної наук у формуванні громадянина нового суспільства. На сучасному етапі в Україні відбувається реформування освіти, що пов’язано з її входженням до єдиного освітнього європейського простору. Головним критерієм якості освіти має бути здатність молодого покоління повноцінно жити і активно діяти у новому світі, постійно самовдосконалюватися, адекватно реагувати на зміни, особливо в періоди технологічних та цивілізаційних проривів. Окрім того прогресивні зміни у суспільних відносинах зумовлюють необхідність забезпечення високого рівня професійної освіти як запоруки конкурентоспроможності, професійної і соціальної мобільності, самовдосконалення громадян. Така постановка питання вимагає постійних активних зусиль у ґрунтовному науковому аналізі стану освіти науково-педагогічних працівників закладів професійної освіти. Кожна дитина талановита. 

Саме про це стверджував відомий фізик А.Ейнштейн, відзначаючи, що кожна дитина народжується геніальною. І від неї очікують досягнення майстерності, як найменше в одній із сфер життя, і у неї дійсно є така можливість. Ця думка також відображена в теоретичних засадах сучасної гуманістичної психології: 

• людині притаманний потенціал до безперервного розвитку і реалізації творчих можливостей; 

• основний мотив поведінки людей - прагнення до самоактуалізації; 

• людина - активний творець власного життя, головний синхронізатор своєї поведінки і долі. 

Мабуть признання пріоритету творчої, активної сторони в людині є самою значною особливістю гуманістичної психології. А. Маслоу першим підкреслив, що творчість, прагнення до самоактуалізації є найбільш універсальною характеристикою людей, яка присутня для всіх людей від народження. 

Сучасний науково-технічний прогрес не тільки не зменшує, а навпаки, збільшує роль творчої активності. Саме в творчості виявляється унікальна потреба людини в пошуку – її принципова ненаситність, бо потреба в пошуку – це потреба в постійній зміні самої людини. Справжня творчість сама себе стимулює і сама по собі є для людини нагородою. 

Основні недоліки освітнього процесу пов’язані з тією командно-адміністративною авторитарною системою, в якій людина була «гвинтиком», і як наслідок її - суттєві недоліки в самій системі освіти, які суттєво ускладнюють розвиток творчих здібностей учнів. До них відноситься авторитарна педагогіка, яка характеризується грубим деспотизмом, пригнобленням учня, передбаченням того, що без примушення неможливо залучити учнів до праці. Вона формує часто навчену безпорадність, конформізм, тому можна не дивуватися соціальній та інтелектуальній пасивності учнів. У ній дуже сильно переоцінюється роль викладача та недооцінюється роль учня. 

Валовий підхід у підготовці фахівців - ігнорування особистості. А відомо, що масове, уніфіковане навчання не тільки не розвиває індивідуальні здібності людини (включаючи і творчі), але й гальмує їх розвиток, навіть блокує їх. Таке навчання нівелює різноманітність талантів. Освітній «млин» майже всіх зрівнює. Воно й не дивно, тому що головний принцип авторитарної педагогіки: учні «мусять вчитися». Недостатній рівень психолого-педагогічної підготовки вчителів: вони навчають учнів "як їх колись навчали". Не використовуються досягнення науки, досвід педагогів-новаторів /майже немає стимулів до підвищення педагогічної майстерності/. Проведений вище аналіз недоліків сучасної освіти свідчить про необхідність її гуманізації. 

Важливим чинником, який суттєво може вплинути на гуманізацію освітнього процесу в закладах професійної освіти, є педагогіка партнерства, яка повинна поліпшити співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків, олюднити освітнє середовище. 

І зараз в педагогічній пресі активно дискутуються питання щодо її суті, принципів, шляхів реалізації. Але чомусь не згадується про педагогіку співробітництва, яка виконує те ж саме завдання, що й згадана педагогіка партнерства. Вона ж вже давно існує (більше 30 років), багатьом педагогам відома та позитивно пройшла випробування часом. І пам’ятаючи головну заповідь педагога «Не нашкодити», розглянемо педагогіку співробітництва з метою подальшого використання педагогами для гуманізації освітнього процесу, вкрай необхідної для нашої професійної освіти, для успішного та радісного навчання наших учнів